Тренер приділяє увагу юній спортсменці
Фото з архіву «Борця».
У цій статті
  1. Уточніть формат перед вибором одягу
  2. Зберіть невелику практичну сумку
  3. Коротко поясніть дитині, що буде
  4. Сигнал зупинки потрібен із першого заняття
  5. Завершіть гігієною й одним корисним запитанням

Перше заняття має допомогти дитині зрозуміти зал, а не довести, що вона вже вміє боротися. Невелика підготовка прибере зайві несподіванки: який одяг підходить, де знімати взуття, хто познайомить дитину з групою та як зупинитися за потреби. Повний змагальний комплект до пробного візиту купувати не потрібно.

Уточніть формат перед вибором одягу

Для заняття в кімоно клуб може вимагати форму BJJ або надати чистий пробний комплект. Для no-gi чи дозволеного вступного заняття оберіть чистий спортивний одяг, який залишається на місці під час рухів у партері. Уникайте твердих застібок, відкритих блискавок, прикрас і вільних аксесуарів, що чіпляються за партнера.

Не припускайте, що старе карате-гі чи сильно завелике кімоно підійде. Нехай дитина присяде, підніме руки й порухається на підлозі в обраному одязі. Рукави та штанини не мають заважати. Змагальні вимоги IBJJF — окремий орієнтир; зараз важливо виконати умови заняття без зайвих покупок.

Зберіть невелику практичну сумку

Візьміть підписану пляшку води, погоджену форму, взуття для пересування поза килимом і змінний одяг після заняття. Рушник додайте відповідно до умов залу. Використану форму кладіть в окрему сумку, яку можна прати, а не до чистих речей.

Підстрижіть нігті, довге волосся зберіть м’якою резинкою. Зніміть прикраси до виходу на килим. Поясніть, що вуличне взуття не підходить для тренувальної поверхні, а босоніж не слід ходити до туалету й одразу повертатися на неї. Дитині легше, коли порядок відомий наперед.

Коротко поясніть дитині, що буде

Опишіть візит простими словами: познайомимося з тренером, подивимося показ і спробуємо завдання з допомогою. Не обіцяйте, що ніхто не торкатиметься дитини, якщо заняття контактне. Поясніть, що тренер покаже дозволений контакт, а дитина може сказати про незручність або зробити паузу.

Прийдіть із запасом часу для роздягальні та приватного обговорення практичних потреб. Не оголошуйте страхи дитини на весь зал. Домовтеся, де будете ви, а знайомство з групою передайте тренеру. Якщо формат дозволяє, корисно спочатку подивитися одну вправу.

Сигнал зупинки потрібен із першого заняття

Тренер має показати словесну зупинку та прийнятий у групі сигнал стуком до парної роботи, де вони знадобляться. Дитина повинна знати, як зупинити дію і як відповісти на зупинку партнера. Досить відпрацювати відпускання у звичайній позиції; біль для переконливості не потрібен.

Біля килима не перекрикуйте вказівки тренера. Якщо дитина розгубилася, дайте тренеру пояснити завдання; про безпосередню небезпеку скажіть одразу. Помічайте обдуманий перезапуск і поважне відпускання так само, як успішний рух.

Завершіть гігієною й одним корисним запитанням

Після заняття змініть спітнілий одяг, виперіть форму за її етикеткою. CDC наголошує на душі після фізичної активності та особистих рушниках. Якщо з’явилося підозріле ураження шкіри, зверніться по медичну пораду до наступного контактного заняття, а не ховайте його під формою.

Запитайте, що було зрозуміло і що дитина хотіла б пояснити наступного разу. Ви оцінюєте перший досвід, а не змагальний результат. Новий візит легший, коли дитина пам’ятає місце своєї пляшки, спосіб попросити допомоги та одне завдання, яке хоче повторити.