Дорослі й діти разом виконують рухові вправи на килимі «Борця»
Рухові вправи на груповому занятті «Борця».
У цій статті
  1. Що залишаємо для клубу
  2. Комфортна рухливість
  3. Ігри на рівновагу й координацію
  4. Пересування тварин і знайомі одиночні навички
  5. Ігри на зупинку та самоконтроль
  6. Приклад на 15 хвилин
  7. Частота й момент завершення

Удома доречні рухливі ігри та знайомі одиночні вправи. Кидки, больові й задушливі прийоми, нові падіння та дії із суглобами чи шиєю партнера залишаються для навчання з тренером. Домашня робота теж може бути змістовною: рухливість, координація, рівновага й уміння зупинитися допомагають дитині вчитися на килимі. Нижче — приклади, коротка послідовність і ознаки того, що гру час завершити.

Що залишаємо для клубу

Не виконуйте кидків навіть на ліжко, прийомів здачі, скручувань шиї або впливу на суглоби. Боротьба з братом чи сестрою не замінює заняття джиу-джитсу: поруч немає тренера, відповідного покриття й надійного контролю сигналу зупинки. Не випробовуйте побачену у відео техніку на членах сім’ї. Якщо дитина хоче показати прийом, запропонуйте пояснити його словами або показати рух без партнера. Вдома вистачає інших завдань: рухатися, грати й розвивати самоконтроль.

Комфортна рухливість

Спробуйте кілька хвилин спокійного руху в ігровій формі: оберти в кульшовому суглобі стоячи, комфортне присідання з рахунком, рухи «кішка-корова» на руках і колінах, оберти плечима, рух коліном над стопою. Можна додати сідничний міст зі стопами на підлозі й повільним рахунком до п’яти — без опори на шию — або знайомий випад із потягуванням угору. Темп має дозволяти розмовляти. Якщо рух викликає біль, припиніть його та повідомте тренеру; не змушуйте дитину досягати більшої амплітуди.

Ігри на рівновагу й координацію

Постійте на одній нозі до десяти; простий варіант можна ускладнити заплющеними очима. Пройдіть уздовж стрічки на підлозі, ставлячи п’яту до носка, уперед і назад. Перекидайте згорнуту шкарпетку між руками, зберігаючи рівновагу. У грі «дзеркало» один повільно рухається, а інший повторює; потім поміняйтеся. Відтворюйте ритм плескання кроками або перестрибуйте мотузку на підлозі двома ногами, а згодом однією. Робіть короткі ігри й дозволяйте дитині обирати цікаві варіанти.

Пересування тварин і знайомі одиночні навички

Спробуйте коротку ходу ведмедя, комфортне пересування краба чи «гусінь» до планки — лише те, що дитина контролює. Не потрібно примусово заглиблювати положення або продовжувати повторення через втому. На відповідній поверхні можна повторювати одиночні навички, яких уже навчив тренер: вихід тазом або технічне вставання. Кидки, парні прийоми здачі та незнайомі перекати залиште для клубу. Оберіть два-три улюблені рухи й чергуйте їх із грою на рівновагу.

Ігри на зупинку та самоконтроль

Уміння відразу зупинитися на сигнал партнера чи тренера важливе для боротьби, і його можна тренувати без контакту. У грі «завмри» рухайтеся під музику або плескання, а в тиші зберігайте положення. В іншій грі повзіть, крокуйте чи підстрибуйте та зупиняйтеся на слово «стоп». У повільній гонці виграє той, хто останнім дістанеться стіни, не припиняючи руху. У грі «статуя» тримайте стійке положення, поки інший намагається розсмішити. Завершити можна трьома спокійними циклами дихання з рахунком до чотирьох на вдиху й видиху.

Приклад на 15 хвилин

Три хвилини легкого руху, чотири — коротких пересувань і комфортних вправ на підлозі, чотири — рівноваги й координації, три — ігор на зупинку та одна спокійна хвилина наприкінці. Скорочуйте будь-яку частину, якщо увага чи координація погіршуються. Потрібен вільний простір зі стійкою неслизькою поверхнею; мат має бути закріплений, тверді меблі — поза зоною руху. Уникайте килимків, що ковзають, і слизьких шкарпеток. Це приклад для обговорення з тренером, а не щоденна норма.

Частота й момент завершення

Дві-три короткі ігри на тиждень у дні без тренувань можуть бути достатніми; це не друге обов’язкове заняття. Завершуйте, коли дитина нудьгує, втомлюється, відчуває біль або перетворює гру на бійку. Краще зупинитися, поки ще цікаво. Якщо біль не минає, зверніться до відповідного фахівця й повідомте тренеру. Домашня програма не повинна ставати покаранням за пропущене заняття. Мета — дитина, яка краще рухається, слухає й охоче повертається до клубу.

Для запитання Ярославу Блажку про дитячі ігри або Євгену Скирді про рухову підготовку опишіть простір, вік і вже вивчені вправи. Учасники BORETS LAB можуть надіслати такий опис через кабінет. Команда обирає теми для розбору й за потреби доповнює письмову відповідь відео.