BORETS
У цій статті
Вихід із контролю спини починається із загрози для шиї, а потім — зі з'єднань верхньої частини тіла та ніг, які втримують суперника позаду. Мета — розірвати його контроль і перейти в позицію, де можна повернутися до нього обличчям або розірвати контакт. Бік виходу та послідовність залежать від обхвату seatbelt, задушливих захватів і положення ніг.
Спочатку шия: розберіться з боротьбою за руки
Визначте загрозу задушення, перш ніж опускати руку до зачепу. Контроль атакувального зап'ястка або руки двома руками — поширений інструмент, але конкретний захват залежить від атаки. У gi захват за комір може створити небезпеку ще до того, як стане видно завершений задушливий прийом.
Стежте за другою рукою суперника та за тим, чи не заблокована одна з ваших рук. Притиснуте підборіддя може ускладнити доступ, але не є надійним захистом від зафіксованого задушення або тиску на щелепу. Якщо прийом уже встановлений і ви не можете діяти контрольовано, подайте сигнал здачі, а не намагайтеся силоміць виконати позиційний вихід крізь нього.
Який зачіп прибирати першим?
Універсального правила «спочатку верхній зачіп» немає. Зачіп важливий тому, що блокує рух таза, потрібний для обраного виходу. В одних варіантах спершу змінюють з'єднання плечей, в інших — робота проти зачепу дозволяє цей рух. Трикутник ногами навколо корпуса потребує окремого підходу.
Починайте з точної позиції, яку показує тренер. Визначте з'єднання, що блокує вихід, і працюйте проти нього, зберігаючи захист шиї. Якщо обома руками тягнутися до стоп суперника, можна прибрати саме той захист, який не давав завершити задушення.
Як наблизити плечі до килима
У багатьох виходах потрібно відокремити груди суперника від вашої спини та наблизити лінію плечей до килима. Цей шлях можуть блокувати положення голови, захват під рукою, задушлива рука або контроль ногами. Прибирайте відповідну перешкоду, замість просто кидати себе вбік.
Існують виходи як у бік руки, що проходить над плечем і загрожує задушенням, так і в бік захвату під рукою. Жоден напрямок не є автоматично правильним для кожної конфігурації. Вивчіть положення голови, плечей і таза в одному повному варіанті, включно з дією на випадок, якщо нападник слідує за вами. Саме падіння на бік не робить шию захищеною.
Seatbelt — це більше, ніж з'єднані кисті
Seatbelt — обхват тулуба, за якого одна рука проходить над плечем, а друга під пахвою. Роз'єднати кисті корисно, але захват під рукою, захват за комір або положення голови, що залишилися, можуть дозволяти нападнику рухатися слідом. Помічайте, яке саме з'єднання не дає повернутися чи віддалитися.
У позиційній вправі нехай нападник зберігає seatbelt без завершення задушення, а захисник працює над положенням плечей і кутом. Потім додайте боротьбу за руки й узгоджену загрозу задушення. Так можна перевірити рух, не забуваючи про головний пріоритет захисту.
Завершуйте вихід у робочій позиції
Коли плечі й таз звільняються, нападник може перейти в маунт, підготувати важіль ліктя або знову зачепитися за спину. Контролюйте цей перехід, доки не зможете повернутися до нього обличчям у стійкій позиції або розірвати контакт. Знятий зачіп ще не означає закінчення атаки.
Наступні дії визначають і змагальне оцінювання. Ви можете повернути гард, опинитися зверху або віддати іншу позицію, за яку суперник отримає очки. Перед тренувальним раундом назвіть бажану кінцеву позицію та попросіть партнера перевірити, чи вдається в ній закріпитися.
Відокремлюйте запобігання від пізніх виходів
Навчайтеся розпізнавати захвати та не дозволяти нападнику відновлювати контроль. Пізні виходи з глибоко встановленого прийому — окрема навичка для роботи під наглядом, а не випробування, де партнер стискає дедалі сильніше, поки ви імпровізуєте.
Для зворотного зв'язку опишіть бік, захвати й положення ніг. «Нижній зачіп блокує таз після того, як плече торкнулося килима» дає тренеру точніше завдання, ніж загальне прохання навчити виходити зі спини.
На наступному занятті оберіть одну конфігурацію й навчіться її розпізнавати. У BORETS LAB можна вивчати відповідні уроки та надсилати конкретне запитання в кабінеті. Тренери обирають запитання для письмових відповідей і, за потреби, відеопояснень.